У ніч з 25 на 26 жовтня Україна, зокрема і Миколаївська область, перейде на "зимовий" час — о 04:00 показники годинників змінять на одну годину назад. Це обумовлено рішенням Кабінету міністрів від 13 травня 1996 року. Відповідно до цього документу, щорічний перехід на зимовий час відбувається в заключну неділю жовтня.
Про передумови появи традиції переведення годинників журналістам Суспільного розповів доктор історичних наук Ігор Ніколаєв.
Думка про переміщення стрілок годинників виникла ще в 19 сторіччі, але спочатку це були лише поодинокі пропозиції. Вперше в офіційному порядку годинники перевели в Німеччині під час Першої світової війни — у 1916 році, говорить Ігор Ніколаєв.
"Причиною була економічна вигода — економія пального та електроенергії. Німецькі фахівці підрахували, що перехід на "літній" час дає змогу заощадити до 5 відсотків електроенергії", — роз’яснив історик.
Людина тримає годинник. Суспільне Миколаїв/Олександр Гордієнко
За його словами, після Німеччини подібне рішення прийняла Австро-Угорщина. Оскільки частина українських територій на той момент входила до її складу, саме 1916 рік розглядають як початок традиції переміщення стрілок годинників і на території сучасної України.
"Згодом до цієї ініціативи приєдналися Велика Британія, Сполучені Штати та інші європейські країни. На сьогодні лише Ісландія не переводить годинники, в той час як у Європейському Союзі з 1984 року існує правило: остання неділя березня — перехід на літній час, остання неділя жовтня — на зимовий", — додав Ігор Ніколаєв.
Зі слів науковця, головна причина переходу — пристосування робочого режиму до зміни тривалості світлового дня.
"У весняно-літній період активність людей переміщується на вечір, тому годинники переводять вперед. Восени та взимку, коли день стає коротшим, повертають назад, щоб зробити ранок світлішим", — зазначив історик.
Історик Ігор Ніколаєв. Суспільне Миколаїв/Назарій Рубаняк
Офіційно перехід на "літній" та "зимовий" час в Україні затвердили у 1981 році. Однак, з 1930-го діяв "декретний" час — тобто місцевий час плюс одна година, зазначає Ніколаєв.
"У 1981 запровадили систему переміщення стрілок годинників, і тоді "літній" час відрізнявся від стандартного не на одну, а на дві години. У 1991 році годину повернули назад, і перехід став таким, як зараз", — розповідає Ігор Ніколаєв.
Після отримання Україною незалежності уряд вперше в офіційному порядку врегулював процес переходу на "літній" і "зимовий" час 13 травня 1996 року. У 2011 році Верховна Рада розглядала пропозицію, щоб залишитися лише на "літньому" часі, але рішення не набрало чинності.
"У 2024 році Верховна Рада прийняла постанову, що Україна залишається у другому часовому поясі — тобто за стандартним "зимовим" часом. Проте президент її не підписав", — пояснює історик.
Верховна рада. ВРУ
Чому Україна не відмовляється від переміщення стрілок годинників
Часова зона більшої частини України — друга, тобто "зимовий" час. Однак, за словами доктора історичних наук Ігоря Ніколаєва, відмовлятися від переходу на літній час наразі не доцільно.
"Якщо залишити тільки один — "зимовий" час, то отримаємо розбіжність у часовому вимірі з Європейським Союзом. Європа продовжує переводити годинники, і в разі, якщо ми цього не робитимемо, можуть виникнути складнощі з пасажиропотоками та вантажними перевезеннями", — пояснює Ігор Ніколаєв.
За його словами, ідея відмовитися від переходу на "літній" та "зимовий" час у Європі періодично теж обговорюється, але поки що країни ЄС залишаються з діючою системою.
Годинник. Суспільне Миколаїв/Юлія Голокоз
Як переведення часу позначається на здоров’ї
За словами т.в.о. завідувача Сімейної амбулаторії №4 КНП ММР "ЦПМСД Центр первинної медико-санітарної допомоги№6" Арсена Мовсесяна, перехід на "зимовий" час люди зазвичай переносять легше, а ніж на "літній". Також він говорить, що людський організм — адаптивна структура, тому згодом він адаптується до будь-яких змін. Проте саме переміщення стрілок годинника провокує тимчасовий збій циркадних ритмів.
"Коли переводимо годинник назад, більшість людей висипається краще. Разом з тим будь-який різкий перехід порушує циркадні ритми — внутрішній біологічний годинник організму. Зміна лише на одну годину не є критичною, проте для чутливих людей це може впливати", — зауважив лікар.
"Під цю діяльність прив’язано функціонування ендокринної та серцево-судинної систем. Вплив іде і на психічне здоров’я, і на метаболічні процеси — на обмін речовин, рівень глюкози. Це може бути навіть пов’язано з ймовірністю розвитку ожиріння".
Медик пояснює, що звикання організму до нового режиму може тривати від кількох тижнів до двох місяців. У той же час Арсен Мовсесян відзначає, усе залежить від особистих особливостей людини, зокрема від потреби у сні.
"Є люди, яким досить п’ять годин для відновлення, а є ті, хто не висипається, якщо спить менше ніж дванадцять. У середньому ж більшості потрібно від семи до восьми годин сну. Найкраще — готуватися наперед: за кілька тижнів до переходу поступово змінювати час відпочинку, лягати спати на 10–15 хвилин раніше. Це допоможе уникнути напруги для організму", — говорить лікар.
Чоловік налаштовує час на годиннику. Суспільне Миколаїв/Марія Соболь
Медик додав, що, з точки зору впливу на здоров’я, більшість його пацієнтів, як і він сам, вважають, що було б краще залишити тільки зимовий час і більше не переміщувати стрілки годинників.
Source: suspilne.media