На Львівщині зараз кількість робочих місць перевищує число охочих знайти роботу. Разом з тим, існує підвищена потреба у кваліфікованих працівниках, виникають нові спеціальності, пов’язані з інтелектуальними системами, а жінки все частіше освоюють традиційно “чоловічі” професії.
Про основні тенденції на ринку праці Суспільному розповіла заступник директора Львівського обласного центру зайнятості Оксана Іванчук.
Брак персоналу: на одного претендента – дві вакансії
Протягом січня-вересня 2025 року послугами обласної служби зайнятості скористалися 27,5 тис. осіб, що на 1,1 тис. (4%) більше, ніж за аналогічний період минулого року (було 26,4 тис.).
Проте число зареєстрованих безробітних знизилася з 17,9 тис. до 16,1 тис. осіб (на 10%). За словами Оксани Іванчук, це вказує на те, що майже половина людей, які звернулися до служби зайнятості, знайшли роботу ще до отримання статусу зареєстрованого безробітного.
Серед тих, хто шукає роботу, збільшилася частка учасників бойових дій (з 3% до 4%), одночасно скоротилася частка внутрішньо переміщених осіб (з 14% до 10%) та молоді до 35 років (з 30% до 29%).
В цілому з початку року до Львівської обласної служби зайнятості надійшло 43,9 тис. пропозицій працевлаштування від 8,8 тис. роботодавців.
“Незважаючи на постійний попит, обсяг вакансій у порівнянні з минулим роком зменшився. Так, станом на 1 жовтня в базі служби зайнятості було 12,4 тис. вакансій, що на 13% менше, ніж за аналогічний період минулого року. Зараз за сприянням служби зайнятості роботу шукають 7,5 тис. людей, з яких 3,5 тис. мають статус безробітного. В цілому пропозиція робочої сили обмежена: на одного громадянина, який шукає роботу, припадає в середньому дві вакансії”, – зазначає заступник директора.
Найбільша нестача кадрів, як відзначили у Львівському обласному центрі зайнятості, спостерігається серед кваліфікованих робітників наступних професій:
- швачка (599 пропозицій роботи для 63 охочих);
- водій автотранспортних засобів (542 пропозиції для 145 охочих);
- електрослюсар підземний (193 пропозиції для 19 охочих);
- прохідник (116 пропозицій для 7 охочих);
- оглядач гідротехнічних об'єктів (94 пропозиції для 1 охочого);
- пекар (131 пропозиція для 39 охочих);
- слюсар-сантехнік (86 пропозицій для 5 охочих);
- електрогазозварник (96 пропозицій для 21 охочого);
- верстатник деревообробних верстатів (86 пропозицій для 15 охочих);
- електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування (80 пропозицій для 11 охочих) тощо.
Хто шукає роботу і яку зарплату хочуть отримувати
Найчастіше за підтримки обласної служби зайнятості роботу шукають продавці, кухарі, вчителі, водії, бухгалтери, стрільці, медичні сестри, швачки, адміністратори, касири торговельних залів, монтажники кабельного виробництва, оператори котельні, менеджери, економісти, охоронці, помічники вихователів, молодші медичні сестри (санітарки), спеціалісти держслужби та ті, хто не мають професії або залучені до низькокваліфікованих робіт.
“При реєстрації в службі зайнятості спеціаліст вносить реєстраційні дані особи до Єдиної інформаційно-аналітичної системи, де вказується професійний досвід, освіта, вік, контакти, очікування клієнта до роботи, заробітної плати. Далі програма автоматично створює резюме, яке можуть переглядати роботодавці, які знаходяться в пошуку персоналу. Відповідно до даних резюме безробітних, середня бажана оплата праці для них має становити 10,6 тис. грн. Більшість кандидатів (57%) до безробіття отримували не більше 10 тис. грн”, – продовжує жінка.
Вакансії від нутриціолога і до інженера з ШІ
Зі слів Оксани Іванчук, роботодавці найчастіше потребують робітників з інструментом (27% від загальної кількості доступних робочих місць), робітників з обслуговування, експлуатації та контролю за роботою технічного обладнання, складання обладнання та машин (18%), а також працівників сфери торгівлі та послуг (16%).
Якщо говорити про професії, то на початок жовтня найбільше пропозицій було для продавців (733), швачок (599), водіїв (542), кухарів (413), підсобних робітників (365), вантажників (254), касирів торговельного залу (229), електрослюсарів підземних (193), двірників (179), укладальників-пакувальників (165), прибиральників приміщень (153), операторів котельні (142), офіціантів (140), пекарів (131), бухгалтерів (128), прохідників (116), адміністраторів (115), медичних сестер (113) тощо.
Підвищений попит на працівників спостерігається у сферах видобутку кам’яного вугілля, роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (продукти харчування, напої, тютюнові вироби), освіти, ресторанного бізнесу, медицини, будівництва, виробництва меблів, виробництва хліба та хлібобулочних виробів.
Разом з тим, як підкреслила Оксана Іванчук, класифікатор професій служби зайнятості все частіше доповнюється “віртуальними” професіями, як-от інженер з інтелектуальних систем, інженер з автоматизації робототехнічних процесів, розробник інтелектуальних систем, розробник хмарної архітектури, аналітик у сфері віртуальних активів, інженер інтернету речей, спеціаліст з інтеграції інструментів інтелектуальних систем, інженер з хмарних технологій, фахівець з розмінування.
Додані і військові спеціальності: головний сержант, військовий інструктор, командир відділення, сержант з матеріального забезпечення, штаб-сержант.
Також з простору соцмереж у класифікатор професій увійшли нутриціологи – фахівці, які навчають людей збалансованому харчуванню.
Зарплати: від 10 до понад 200 тисяч
Середня зарплата у вакансіях, які наявні в базі даних обласного центру зайнятості станом на жовтень, становить 15,6 тис. грн, що на 1,6 тис. грн більше, ніж було в минулому році в цей період.
Як відзначила Оксана Іванчук, найвищі заробітні плати працівникам пропонують у таких галузях:
- діяльність громадських організацій (56,5 тис. грн);
- комп’ютерне програмування (47,6 тис. грн);
- надання в оренду вантажних автомобілів (42,0 тис.грн);
- ремонт і технічне обслуговування електричного обладнання (34,0 тис. грн);
- виробництво гідравлічного та пневматичного обладнання (30,0 тис. грн);
- надання в оренду будівельних машин і обладнання (30,0 тис. грн.);
- виробництво цементу (28,8 тис. грн);
- оптова торгівля молочними продуктами, яйцями, харчовими оліями та жирами (28,1 тис. грн);
- виробництво труб, порожнистих профілів і фітингів зі сталі (28,0 тис. грн);
- виробництво й оброблення інших скляних виробів, у тому числі технічних (26,7 тис. грн);
- видобування природного газу (26,6 тис. грн).
- інша поштова та кур’єрська діяльність (26,5 тис. грн);
- виробництво сухих будівельних сумішей (26,2 тис. грн);
- складське господарство (26,0 тис. грн).
Найбільшу зарплату пропонують:
- раднику з питань захисту в міжнародній гуманітарній організації, що бореться з глобальною бідністю та допомагає людям у кризових ситуаціях (230,2 тис.грн);
- фахівцю із зв’язків з громадськістю та пресою в міжнародній гуманітарній організації, що бореться з глобальною бідністю та допомагає людям у кризових ситуаціях (117,9 тис. грн);
- фахівцям з розробки та тестування програмного забезпечення в ТОВ “Інтелліас Солюшнз” (58-66 тис. грн);
- лікарю-рентгенологу в україно-польському центрі серця “Львів” (60 тис. грн);
- водіям автотранспортних засобів в ТОВ “Престиж-Транс” (60 тис. грн);
- менеджерам (управителям) в ТЗОВ ТВК “Львівхолод” (53 тис.грн);
- інженеру-механіку груповому в ТОВ “Агрологістика” (51 тис. грн).
(Не) чоловічі професії і можливості для ВПО
За словами Оксани Іванчук, у Львівській області діє експериментальний проєкт Державної служби зайнятості щодо організації безоплатного професійного навчання жінок за традиційно “чоловічими” спеціальностями.
“В межах пілотного проєкту “чоловічі” професії опановують 52 жінки. Найактивніші роботодавці, що приєдналися до ініціативи, є зі Сколівської, Буської, Кам’янка-Бузької та Самбірської громад. А найчастіше жінки вибирають фах верстатника деревообробних верстатів, водія навантажувача та оператора котельні”, – зауважує жінка.
Навчання організовується на 31 професію за рахунок коштів Фонду соцстрахування України, а роботодавці зобов’язані працевлаштувати випускниць. Вартість навчання – до 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (30 280 грн). Якщо сума більша, різницю доплачує роботодавець або учасниця проєкту.
Якщо говорити про роботу для чоловіків і їх бронювання, то, як зазначила Оксана Іванчук, у базі даних служби зайнятості відсутня можливість вибору пропозицій роботи за ознакою “робота з бронюванням”.
“Такі пропозиції можна знайти на загальних сайтах пошуку роботи, таких як Work.ua або Rabota.ua. Так, на сьогодні на Work.ua розміщено 942 вакансії з бронюванням (9,8% від загальної кількості актуальних вакансій у Львівській області), на Rabota.ua – 311 (5,4% від загальної кількості актуальних вакансій у Львові). Зрозуміло, що таку роботу варто шукати у державній службі, енергетиці, зв’язку, ІТ, оборонно-промисловому комплексі, медицині”, – зазначила співрозмовниця.
Частка ВПО з числа тих, хто шукав роботу за сприянням служби зайнятості, в цьому році становила 10% (2 771 особа). З них 768 вже працевлаштовані. Серед обраних професій та посад переважають менеджери, медичні сестри, бухгалтери, касири, адміністратори, помічники вихователів, кухарі, продавці, пекарі, швачки, кухонні робітники, прибиральники приміщень, підсобні робітники, укладальники, пакувальники.
Підтримка та навчання
Як підкреслила Оксана Іванчук, служба зайнятості на даний час реалізує кілька кейсів з навчання. Зокрема, це навчання людей зі статусом зареєстрованого безробітного. Протягом січня-вересня 2025 року за кошти Фонду з безробіття професійне навчання пройшли 3,5 тис. людей. Переважали такі професії як швачка, перукар, майстер манікюру, слюсар з ремонту авто, оператор з обробки інформації та програмного забезпечення, оператор котельні, електрогазозварник.
Також 1 232 людини скористалися ваучерами на освіту, серед них — ветерани, ВПО, люди з інвалідністю. У топових напрямках навчання такі спеціальності як психологія, середня освіта, медсестринство, соціальна робота, цивільна безпека, дошкільна освіта, геодезія та землеустрій та такі професії: водії, оператор котельні, кухар, машиніст крана (кранівник), тракторист-машиніст, соціальний робітник, охоронець, кондитер.
586 учасників бойових дій пройшли професійне навчання, зокрема з управління дронами та підприємництва.
Крім того, є програма з перекваліфікації жінок на умовно чоловічі професії та професійне навчання/перекваліфікація ветеранів та ветеранок з подальшим їх працевлаштуванням (діяла до 15 вересня цього року) або наданням можливостей для відкриття власної справи.
Що може стабілізувати ринок праці
На думку заступника директора Львівського обласного центру зайнятості, для вирішення кадрового дефіциту потрібні комплексні заходи. Серед них — відновлення трудового потенціалу області (розробка програм для повернення мігрантів, зокрема, через гранти, пільгове кредитування на відкриття чи розширення власної справи, придбання житла, отримання освіти).
Важливим є підвищення рівня оплати праці та система винагороди, фінансового заохочення до підвищення заробітної плати, розробка програм, які б дозволяли працевлаштовувати молодь на перше місце роботи, заохочували ВПО до працевлаштування, людей з інвалідністю тощо.
Важливою є детінізація ринку праці, стимулювання суб’єктів господарювання до виведення з тіні неофіційно працевлаштованих працівників, що значно збільшить обсяги надходжень до місцевих бюджетів та соціальних фондів.
Серед іншого – узгодження професійної освіти з потребами економіки з метою вирівнювання професійно-кваліфікаційного дисбалансу. Зокрема, повинна бути активна популяризація закладами професійно-технічної освіти робітничих професій.