У Львові, на майдані поблизу монумента Тарасу Шевченку, запалили каганці та воскові вироби, аби вшанувати згадку мільйонів українців, котрі померли від навмисного мору голодом у різні періоди. Подія супроводжувалася спільною молитвою духівництва різних віросповідань.
Про це проінформувала кореспондентка Суспільного з місця проведення.
Щороку в четверту суботу листопадового місяця в Україні та світі вшановують пам’ять жертв голодоморів 1921–1923, 1932–1933 та 1946–1947 років. У цей день люди запалюють вогники та каганці на центральних площах міст і сіл, у церквах та особистих оселях.
"Як на мене, кожен українець повинен усвідомлювати, яка битва зараз точиться, історичну безперервність тих усіх епізодів, що відбувалися, і те, що за цим геноцидом стоїть Росія. І, відповідно, шануючи згадку про цих померлих, ми віддаємо їм, по-перше, пошану, а по-друге — осягаємо зміст і сенс теперішньої боротьби", — висловив думку учасник акції Маркіян.
Ще один учасник акції, Бернард, має українське походження, виріс у Польщі, і знайомство з історією Голодоморів, з його слів, справило на нього вагомий вплив. Упродовж 22 років він разом із командою займається доброчинною діяльністю, допомагаючи знедоленим у Запоріжжі та Львові, зокрема тим, хто потерпів через війну, а також активно бере участь у таких заходах та надає підтримку людям, які цього потребують.
У 2006 році Верховна Рада України визнала Голодомор актом геноциду українського народу, а у 2022 році Європейський парламент прийняв резолюцію, котра визнає події 1932–1933 років геноцидом українського народу.