У першу неділю листопадового місяця працівники соціальної сфери відзначають своє професійне свято. Ми зібрали історії тих людей, котрі обрали дану роботу покликом серця та працюють в місті Херсоні під безперервними обстрілами.
Кожного дня вони навідують до семи адрес, аби потурбуватися про своїх підопічних — одиноких, людей похилого віку. Вони купують їм харчі та медикаменти, роблять прибирання в будинку, готують їжу, при потребі супроводжують до лікаря або надають допомогу з оформленням паперів.
Ольга Семенова навідує своїх підопічних двічі на тиждень. Їх у неї чотирнадцять. Петро Харитонов знаходиться під опікою Ольги вже третій рік. 92-річний чоловік проживав у мікрорайоні Корабел, проте через небезепечну обстановку був вимушений покинути власну квартиру та перебратися в інший район. Він розказав, що багато речей намагається виконувати сам, однак потребує підтримки.
"Ольга мені допомагає. Потрібно щось нескладне зробити, підшити чи полагодити — вона робить. Потрібно мені млинців спекти — вона вмить зробить. Тому я задоволений", — говорить Петро Харитонов.
Петро Харитонов захоплюється віршуванням. Суспільне Херсон
Ольга працює соцпрацівником вже три роки. Зазначає, що робота не з легких, але найголовніше в ній — знайти підхід до тих, про кого піклуєшся. Без цього виконувати роботу неможливо. Через умови життя у прифронтовому місті робота також і небезпечна.
"Дійсно моторошно. Воно летить, свистить, бахкає. Я тоді кажу: "Господи!" Інколи й плачу від цього. А коли все стихне, то думаю, що все ж треба йти, бо в мене там бабуся голодна", — промовила Ольга.
Соціальна робітниця Ольга Семенова. Суспільне Херсон
В її обов'язки входить: приготування їжі, прибирання в помешканні, супровід до лікарняного закладу, допомога в оформленні документів.
"Зараз, я вважаю, що в Херсоні наше основне завдання — вижити. Вижити будь-що. І не тільки мені, а і їм. А для того, аби забезпечити їм це життя на більш-менш комфортному рівні потрібна я. Це мене і мотивує. Якщо ти зробив щасливою хоча б одну людину, то вже не даремно прожив своє життя", — вважає жінка.
Ольга Семенова та її підопічний Петро Харитонов. Суспільне Херсон
Окрім допомоги, підопічні потребують спілкування. Когось необхідно вислухати, а комусь, як Петру Харитонову, — зачитати новий вірш, каже Ольга.
Продукти та ліки до своєї підопічної принесла Тетяна Поливода. Нінель Кислова перебуває під її опікою місяць.
"Ми порозумілися. Я іноді декілька слів скажу, а вона вже: "Я вас зрозуміла". Я дивуюся, як вона витримує. Чи це молодість, чи такий характер у людини, адже для неї це велике навантаження", — сказала Нінель.
Тетяна Поливода та Нінель Кислова. Суспільне Херсон
Зараз у Тетяни дванадцять підопічних. Вона цілодобово з ними на звʼязку. Соцробітницею жінка працює вже третій рік. Розповідає, робота складна, однак їй до вподоби допомагати людям.
"Ця робота дарує мені радість. Вони мені всі, як рідні, я не можу їх покинути. Навіть не думала ніколи над тим, щоб змінити професію", — поділилась Тетяна Поливода.
Соціальна робітниця Тетяна Поливода. Суспільне Херсон
Тетяна та Ольга працюють у Центральному районі міста. Загалом на обслуговуванні тут двісті п’ятдесят три людини, тридцять з яких мають обмежену рухливість. За ними доглядають двадцять працівників соціальної сфери, повідомила директорка територіального центру соціального обслуговування Оксана Пащенко.
Source: suspilne.media