Регіональні команди Суспільного продовжують фіксувати боротьбу з російською агресією та розповідають про полеглих українських воїнів, щоб зберегти національну пам’ять та сприяти формуванню культури вдячності, шани та гідності.
Читайте також: Для Москви нищення України — намагання стерти свідчення вторинності: Суспільне представило фінальну серію «Останньої війни»
«Такі поняття, як свобода, воля, держава, минуле — нічого не значать без імен тих, хто за них віддав життя», — зазначає вдова оборонця Аліна Отземко. Місця вшанування та можливість розповісти про своїх близьких дозволяють не тільки переживати біль втрати, а й передавати спогади про них майбутнім поколінням.
Ми підготували для вас декілька таких історій:
- Міцний, як камінь, під час надскладних завдань, вірний серед небезпек та люблячий вдома, навіки 42-річний. Так про свого чоловіка, командира 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сергія Захаревича, говорить дружина Оксана.
- Дружина Аліна ділиться із Суспільним спогадами про свого чоловіка, військовослужбовця Василя Отземка — він міг лишитися вдома, адже був вчителем, проте добровільно пішов до війська. Загинув минулого року у червні, а його тіло досі не повернули. Через суд їй вдалося визнати його загиблим та встановити на Алеї Героїв у Корсунь-Шевченківському хрест, що став символічним місцем останнього спочинку чоловіка.
- Подружжя волинян Валерій та Руслана Левчуки прожили у шлюбі більше 9 років. 23 грудня 2024 року, у віці 34 років, Валерій загинув у боях за Україну поблизу Торецька на Донеччині, так і не побачивши свою третю дитину, найменшого сина.
- Воїн зенітної ракетної Херсонської бригади Дмитро Лозовіцький з Миколаєва під час служби створив радіокерований кулемет, який називав мініустановкою ППО. Застосовував її на бойових завданнях близько місяця, доки у пристрій не влучив дрон. Внаслідок цього загинув і Дмитро.
- «Змалку був поборником незалежності», — каже про сина Дмитра народний депутат України трьох скликань, хмельницький «рухівець» Лев Бірюк. У вісімдесятих роках минулого століття разом відвідували проукраїнські мітинги. Коли почалося повномасштабне вторгнення — син пішов воювати. Загинув Дмитро Бірюк під Бахмутом у лютому 2023 року.
Також впродовж 29-31 серпня:
- Суспільне Харків розповість про мінометницю Лялю з київської ТрО. Вона воювала в єдиному жіночому мінометному розрахунку бригади. На війну пішла добровольцем разом із чоловіком, вдома на них чекали двоє доньок, про яких піклувалася бабуся. Команда Суспільного підготувала спогади про загиблого на Харківщині Героя України Сергія Либенського «Глиба», ротного «Хартії», який загинув у липні цього року під Липцями.
- Суспільне Вінниця покаже, як Людмила Кушнір зберігає пам’ять про двох загиблих бійців полку «Азов», своїх старших синів. Третій її син, 19-річний Володимир, також у складі «Азову» зараз захищає Україну.
Читайте також: Розслідувачі Суспільного представили роботу на міжнародній конференції у Ризі
Усі матеріали регіональних команд Суспільного та інформацію про розвиток подій дивіться на ютуб-каналах філій та читайте на сайті Суспільне Новини.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з широким охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа регіональних каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені новини читайте на сайті suspilne.media, на національних і регіональних диджитал-платформах. Ми транслюємо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіафахівців в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного з 1950-х і до сьогодні. Відстоюємо свободи в Україні.