Серце віддане книгам: шлях бібліотекарки з Черкас довжиною в 13 років

“`html

Черкащанка Марина Різник і гадки не мала, що її будні будуть проходити серед книжок, вона організовуватиме виступи та навчатиме дітлахів майструвати. Проте доля привела її туди, де спочатку було моторошно, а потім — легко та креативно.

За першою освітою вона економіст. І тринадцять років тому не мала жодного відношення до творчості. Однак, праця з дітьми надихнула її освоїти бібліотечну справу, отримати фахову освіту та створити гурток рукоділля, розповіла Суспільному завідувачка відділу Центру культури та дозвілля в селі Топильна, що на Шполянщині, Марина Різник.

До Всеукраїнського дня працівників культури та аматорів народного мистецтва, який щороку відзначається в Україні 9 листопада, — її оповідь.

Для пані Марини її робочий простір — особливе. У бібліотеці між книжок почалася її професійна та творча біографія. Тут вона вивчала бібліотечну справу та заснувала гурток "Винахідник". Про це засвідчують вироби її вихованців.

"Це — моя пам’ять. Діти повиростали, вже в кожного власні родини, у кожного своє життя, а їхні роботи лишилися. На новорічні свята ми з малечею робили цукерницю. Також ми прикраси з бісеру виготовляли, браслети тут".

Коли немає повітряної небезпеки, приміщення перетворюється на "мурашник", бо діти поспішають творити, поділилася Марина Різник.

"Різноманітна творчість. Починали ми і аплікації, і квілінг, все ми з дітками починали робити. Все, що їх цікавило, надихало. Я з ними радилась, що б хотіли робити на наступному занятті".

Марина Різник. Суспільне Черкаси

Так, додала пані Марина, з кожним днем на гурток почало приходити більше дітей, а на стінах почали з'являтися грамоти та відзнаки.

"З дітками гурток здобув диплом першого ступеня на 8-му всеукраїнському конкурсі мистецтв".

Та найбільша для неї нагорода, зауважила вона, щирі усмішки та любов малечі.

"Дитина прийшла, вона ще зовсім нічого не вміє, соромиться, а через декілька занять я вже бачу, що вона себе показує, розкриває, розкриваються її обдарування, впевненість, розвивається старанність. Дитина щось пропонує. Я ніколи не відповім, що ми цього не будемо робити. Ми сідаємо і робимо".

Вироби з бісеру. Суспільне Черкаси

Але на початку було скрутно. Адже ні до рукоділля, ні до бібліотечної роботи стосунку не мала, розповіла пані Марина.

"У нас тут працювала бібліотекарка, вона йшла на заслужений відпочинок і запропонувала: чи не хочеш ти спробувати? Ну, я і бібліотека — це взагалі було далеке. Гадаю, спробую. І зрозуміла, що це моє — бібліотека. Тоді я вступила в Канів, вивчилася на спеціальності «бібліотечна справа», так і почалося. У січні буде 14 років, як я в культурі. Це не тимчасова робота, це робота для душі".

Крім творчості у пані Марини ще одне захоплення — вона колекціонує старожитності. Дещо знайшла вдома, дещо принесли односельці.

"Воно їм не потрібне, щоб вдома лежало, то сюди все приносять, так само оце мені подарували для бібліотеки скриньку, ще одна є, знайшла її на горищі".

Актова зала. Суспільне Черкаси

Є у мінімузеї й старовинні рушники.

"Щоб ніхто їх не попалив, на ганчірки не пустили, як у селі, знаєте?".

Так, пояснила пані Марина, зберігає історію і звичаї рідного села. А ще — об’єднує дорослих і дітей, бо в єдності, вважає, їхня сила. Разом створили й ляльку-мотанку. Матеріали для неї збирали та сушили самостійно. На все пішло два місяці.

"Вона символізує Україну. З колосками, з калиною, з соняшниками, лелеками".

І як справжня українка, вона у віночку, оздоблена калиною, волошками, цвітом липи..

Зроблена лялька з соломи. Суспільне Черкаси

У планах Марини Різник ще десятки, якщо не сотні робіт. Але чи втілить їх — залежить від наших оборонців. Тому, додала, творчість поєднує з благодійністю.

"Другий рік плетемо сітки, збираємо допомогу, шиємо подушки, в'яжемо шкарпетки, доброчинність у нас завжди. Коли треба, то це треба. Я тут, я все відкладаю".

Зараз Марина Різник мріє про дві речі: перемогу для України, а ще, щоб у цьому місці вирувало життя. А глядацька зала завжди була заповнена. І це їй неодмінно вдасться, вважає колега Ілона Огілько.

"У Марини Миколаївни завжди все горить в руках і в неї великі на все задуми. Це сто відсотків і, я думаю, що вона їх реалізує".

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Підписуйтеся на WhatsApp

Вподобайте наш Instagram

Стежте за нами у Tik Tok

“`