У Миколаєві до мікрорайону Варварівка 5 листопада 2020 року було змонтовано водопровід вартістю 77 мільйонів гривень. Функціонувати повноцінно він почав у 2023-му році, проте за два роки після введення об’єкта в дію до нього приєдналися лише 20 домівок із 3000 в даному мікрорайоні.
Чому мешканці не виявляють бажання приєднуватися до водопроводу та які його особливості, кореспондентам Суспільного розповіли замовники та виконавці цього проєкту, а також безпосередньо самі жителі мікрорайону.
Зведення дюкера: вартість і хід робіт
Централізоване забезпечення водою у Варварівці, що розташована на правому березі Миколаєва, було відсутнє з моменту її заснування. Замовником робіт по прокладанню водогону до Варварівки виступив департамент житлово-комунального господарства. За словами заступника директора Ігоря Набатова, проєктно-кошторисну документацію було замовлено у 2017 році, розробка тривала два роки, а у 2019 році розпочалося будівництво.
“Аналіз проводився ще на етапі запуску цього процесу, щодо того, скільки потенційних споживачів буде приєднуватися до мереж подачі холодної води. Я не можу зараз назвати точні дані, оскільки вони в мене на даний момент не збереглися”, — зазначає Набатов.
“Власне, новий водогін — це виключно прокладання труби під Південним Бугом в напрямку Варварівки та охоплення деяких вулиць, які були включені до проєкту з будівництва магістральних мереж”.
Жінка набирає воду . Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Керівник організації-підрядника Олександр Жак зазначає, що питання зведення дюкера до Варварівки піднімалося ще у 2009 році. Кошторис на той час становив 53 мільйони доларів, через велику коштовність ідею так і не втілили. У 2019 році, коли проєкт було затверджено, підрядна організація отримала 3 мільйони доларів на будівельні роботи.
“Наша точка підключення — Нікольська, Велика Морська — це найближча точка до Варварівки, і діаметр двох труб — 400 міліметрів. Їх розраховували з запасом на Велику і Малу Корениху. Тобто, якщо змонтувати ще одну трубу до Великої Коренихи, то можна забезпечити їх водою”.
“Тобто цієї труби буде цілком достатньо. І 12 000 жителів Варварівки теж можуть використовувати воду. Ми там проклали 9 кілометрів трубопроводів магістрального типу, там два кільця по Варварівці. І зараз потрібне розгалуження та підключення”, — говорить Жак.
Будівництво дюкера через річку Південний Буг, 2 жовтня 2020 року. Суспільне Миколаїв
У 2020-му році відбулося урочисте відкриття дюкера. Після усіх перевірок та оформлення виконавчої документації дюкер передали на баланс комунального підприємства “Миколаївводоканал” та запустили в експлуатацію на початку 2023 року.
У відповіді на інформаційний запит Суспільного, 14 жовтня, виконувач обов’язків генерального директора МКП “Миколаївводоканал” Василь Тельпіс повідомив, що станом на жовтень 2025 року у мікрорайоні Варварівка водопровідні мережі прокладені по вулицях: Веселинівська, Очаківська, Клубна, Врожайна, Зебека (колишня вул. Суворова), Нансена, Полярна, Надбузька. Протяжність мереж на вулицях становить 7 136 метрів.
Довідка про витрати на дюкер. Ігор Набатов
Чому мешканці Варварівки не приєднуються до дюкера
Виконувач обов’язків технічного директора МКП “Миколаївводоканал” Олексій Абабілов повідомляє, що станом на жовтень 2025 року до централізованого водопостачання у мікрорайоні Варварівка підключено 20 домоволодінь. Для підключення до централізованого водопостачання потрібно подати заяву до технічного відділу водоканалу.
“Сплачують кошти, близько 1000 гривень, за отримання технічних умов. Потім люди розробляють проєкт, будують колодязь на врізці та за власні кошти роблять ввід у свій будинок. Тобто майже нічого складного, лише бажання отримати питну воду”, — зауважує Абабілов.
“Вода в дюкері абсолютно ідентична воді в централізованій мережі водоканалів, у міській мережі”.
Міський голова Олександр Сенкевич стверджує, що жителі не бажають підключатися до централізованого водопостачання через якість води. Будівництво дюкера, на його думку, є цілком обґрунтованим.
“Зараз ми найближчим часом запустимо якісну питну воду і я сподіваюсь, що люди почнуть приєднуватися, оскільки саме підключення ми робимо безкоштовним. Тобто ми прийняли таку програму і, фактично, потрібно лише довести труби до власного будинку. І це потрібно зробити власним коштом. А все інше місто робить безкоштовно”, — ділиться Сєнкевич.
Міський голова Миколаєва Олександр Сенкевич. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Що про водопостачання у Варварівці говорять жителі мікрорайону
У 2024 році миколаївець Ігор та його сусіди підвели собі централізоване водопостачання. Каже, що це дешевше, ніж купувати привозну воду. Витратив на підключення приблизно 35-40 тисяч гривень.
“Возити воду виходить значно дорожче, ніж користуватися нею зараз. Це не означає, що витрати повернуться за рік чи два. Ми ж робимо це не на один день, а для наших нащадків, які користуватимуться цією водою ще роками, навіть століттями”.
“Дві людини використовують близько шести кубометрів води на місяць. Зараз привезти шість кубометрів води у Варварівку обходиться приблизно у 800 гривень”, — говорить чоловік.
Місцевий житель Ігор. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Інший місцевий житель Володимир каже, що воду можна було б провести вже зараз, але не вистачає фінансових можливостей.
“Все життя ми тут звикли без води, заощаджуємо. У нас там є міська вода, яку нам підключили. І можна під’єднатися, але на це потрібні кошти”, — розповідає чоловік.
Зі слів місцевої жительки Марини, воду хочуть підключити, коли вона стане достатньо якісною.
“Хотілося б, щоб у Варварівці була вода. Люди мріють усі роки. Ми ще були малими, коли говорили, що вона (вода — ред.) буде”.
“Особливо зараз, коли таке складне життя, коли все дорожчає, включно з комунальними послугами. Все це, я не знаю, для нас поки що нереально. Так, на жаль, така ситуація”, — ділиться Марина.
Баклажка з водою. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Дім місцевого жителя Ігоря не підключений до централізованої подачі води. Чоловік розповідає, що раз на місяць замовляє 5,5 кубометрів технічної води у басейн. Для споживання в їжу раніше купував бутильовану, зараз — набирає у пунктах видачі питної води.
“Для чаю та приготування їжі привожу по 16 літрів, цього достатньо на три-чотири дні. Потім знову, нещодавно поставили пункт, буквально за два квартали, тож нам стало значно легше”, — каже Ігор.
“Мені, щоб провести воду, потрібно зняти все це та копати на глибину, де не промерзає. Тобто, з одного боку хотілося б вирішити це питання, з іншого я з острахом уявляю це собі, враховуючи як кошти, так і роботу. Найважливіше — воду проводять, але не ставиться питання каналізування”.
Місцевий житель Ігор. Суспільне Миколаїв/Маріетта Мкртчян
Також у мікрорайоні відсутні очисні споруди каналізації, однак на сьогодні це питання ще не вирішене, зазначив міський голова.
Source: suspilne.media