Більшість віддає перевагу романтичним відносинам із ровесниками, але існують також пари з помітною різницею у віці. Міжнародна група науковців нещодавно провела спостереження за віком обранців на початку відносин у різні фази життя на великій вибірці, виявивши захопливі закономірності.
Факторам, що впливають на вибір супутника життя, присвячено багато досліджень. А наукова стаття в журналі Personal Relationships додала нові дані до цієї тематики. Психологи та соціологи з Чехії, Ірландії та США вирішили дослідити, як трансформуються вікові вподобання на зорі нових романтичних зв’язків. В основу роботи лягли відомості масштабного європейського проєкту SHARE (Survey of Health, Ageing, and Retirement in Europe). Загалом було проаналізовано інформацію про майже 36 тисяч мешканців 28 європейських країн та Ізраїлю.
Аналіз вікових розбіжностей у парах показав, що 25-річні чоловіки, як правило, обирали супутниць приблизно на три роки молодших за себе, тобто 22-річних. Жінки аналогічного віку, навпаки, зазвичай були схильні зустрічатися з обранцями на три роки старшими, тобто з 28-річними чоловіками.
Відстеживши наступні тенденції, вчені встановили, що з плином часу чоловіки зазвичай віддавали перевагу дедалі молодшим жінкам. Ця тенденція ставала більш вираженою з кожними п’ятьма роками, збільшуючи розрив у віці. Так, якщо у 40-річних чоловіків середня бажана різниця у віці з новою партнеркою збільшувалася до шести років, то у 50-річних — до восьми, а у 60-річних — до десяти років.
Подібна, але менш помітна і більш комплексна динаміка спостерігалася у жінок. Якщо в юності вони зазвичай обирали старших обранців, то після 25 років їхні симпатії поступово змінювалися. Кожні наступні 10 років життя зрушували їхні смаки приблизно на один рік у бік молодших обранців. Отже, до 50-60 років жінки починали обирати ровесників, а після 60 — надавати перевагу чоловікам, молодшим на півтора-два роки.
Автори дослідження вважають, що виявлені закономірності пов’язані з широким колом еволюційних та соціокультурних факторів. З погляду еволюційної психології, чоловіки можуть несвідомо шукати молодших партнерок як ознаку високої репродуктивної здатності, тоді як жінки — старших, більш забезпечених та надійних. З іншого боку, соціокультурна теорія пояснює це гендерними ролями та економічною нерівністю, де вибір старшого, більш впливового обранця був для жінки стратегічно вигідним. Яка з цих теорій (або їх комбінація) є правильною — досі предмет наукових дебатів.
Важливо пам’ятати, що це дослідження описує лише загальні статистичні закономірності для європейського регіону, а не непорушні правила для кожної людини. У реальності вибір партнера — це складний особистий процес, і існує безліч щасливих пар із найрізноманітнішою різницею у віці, яка не відповідає середнім показникам.
Врешті-решт, головне — не числа у паспорті, а взаємна повага та згода у відносинах.
Джерело: ukr.media