Локальні осередки Суспільного продовжують фіксувати протистояння російській агресії та висвітлюють історії полеглих українських героїв, аби вшанувати національну пам’ять та сприяти формуванню культури вдячності, пошани та честі.
Читайте також: Для Москви нищення України — намагання ліквідувати доказ другорядності: Суспільне представило фінальну серію «Останньої війни»
«Такі поняття, як свобода, воля, держава, минуле — не мають значення без імен тих, хто за них віддав життя», — зазначає вдова оборонця Аліна Отземко. Місця шанування і змога розповісти про своїх близьких дають можливість не лише пережити скорботу, а й доносити розповіді про них майбутнім поколінням.
Ми підібрали для вас декілька таких оповідей:
- Міцний, як кремінь, у найскладніших завданнях, надійний у вирі небезпек і люблячий вдома, навіки 42-річний. Так про свого чоловіка, командира 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сергія Захаревича, говорить дружина Оксана.
- Дружина Аліна ділиться з Суспільним спогадами про свого чоловіка, військового Василя Отземка — він мав змогу залишитися вдома, адже працював учителем, проте добровільно зголосився до армії. Загинув минулого року в червні, а його останки досі не повернули. Через суд їй вдалося визнати його померлим і встановити на Алеї Героїв у Корсунь-Шевченківському хрест, який став символічним місцем вічного спочинку чоловіка.
- Подружжя з Волині Валерій та Руслана Левчуки прожили у шлюбі більше 9 років. 23 грудня 2024 року, у 34-річному віці, Валерій віддав життя в боях за Україну поблизу Торецька на Донеччині, так і не побачивши свою третю дитину, найменшого сина.
- Воїн зенітної ракетної Херсонської бригади Дмитро Лозовіцький з Миколаєва під час служби сконструював радіокерований кулемет, який називав мініустановкою ППО. Застосовував її на бойових виїздах близько місяця, доки у пристрій не влучив дрон. У результаті цього загинув і Дмитро.
- «З юних років був поборником незалежності», — говорить про сина Дмитра народний депутат України трьох скликань, хмельницький «рухівець» Лев Бірюк. У вісімдесятих роках минулого століття разом відвідували проукраїнські мітинги. Коли почалася повномасштабна агресія — син пішов воювати. Загинув Дмитро Бірюк під Бахмутом у лютому 2023 року.
Також впродовж 29-31 серпня:
- Суспільне Харків розповість про мінометницю Лялю з київської ТрО. Вона воювала в єдиному жіночому мінометному розрахунку бригади. На війну пішла добровольцем разом із чоловіком, вдома на них чекали дві доньки, про яких піклувалася бабуся. Команда Суспільного підготувала спогади про полеглого на Харківщині Героя України Сергія Либенського «Глиба», ротного «Хартії», який загинув у липні цього року під Липцями.
- Суспільне Вінниця покаже, як Людмила Кушнір зберігає пам’ять про двох загиблих бійців полку «Азов», своїх старших синів. Третій її син, 19-річний Володимир, також у складі «Азову» нині боронить Україну.
Читайте також: Розслідувачі Суспільного представили працю на міжнародній конференції у Ризі
Усі матеріали місцевих команд Суспільного та інформацію про розвиток подій дивіться на ютуб-каналах філій і читайте на сайті Суспільне Новини.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з широким охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Тільки перевірені повідомлення читайте на сайті suspilne.media, на національних і місцевих діджитал-платформах. Ми транслюємо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіа-спільноту в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного з 1950-х і до сьогодні. Захищаємо свободи в Україні.
Source: suspilne.media