Військовий Андрій Павлов обороняв Україну під час повномасштабної агресії. Пішов з життя 26 жовтня у військовому госпіталі від поранень, які отримав під час виконання бойового завдання.
Про це проінформували на Facebook-сторінці Лубенської міськради.
Андрій Павлов з’явився на світ 27 травня 1987 року у місті Лубни. Закінчив середню школу №8. Згодом отримав фах кухаря у Лубенському професійному училищі №12.
"Роботи не цурався, тому брався за все. Починав трудову діяльність офіціантом у Лубнах. Працював за кордоном. Коли повернувся у рідне місто, знайшов роботу у ТОВ «Дом Фактор», а потім працював у Києві на «Салтівському м’ясокомбінаті»", — сказано у повідомленні.
У лютому 2022 року чоловік добровільно став на захист України. У 2024 році, перебуваючи у лавах ЗСУ, вступив до Луганського національного університету імені Тараса Шевченка, щоб здобути вищу освіту.
"Андрій був справжнім бійцем — порядним, відповідальним, відважним. Його знали як відкриту, добру, справедливу людину, завжди готову підтримати та допомогти. Товариші по зброї на передовій знали, що він першим піде туди, де важко. Для своєї родини він — син, батько, чоловік та брат — був надійним плечем та підтримкою у будь-яких обставинах. Він любив життя, захоплювався рибалкою, дорожив своїми друзями", — пишуть на сторінці громади.
На службі воїн мав звання солдата, обіймав посаду номера обслуги розрахунку гранатометного відділення піхотного батальйону.
За мужність та вірність українському народові Андрій Павлов був удостоєний відзнаки Командувача Збройних Сил України, медаллю "Хоробре серце". Також мав нагрудний знак "Народжені в боях" від командування 57-ї окремої мотопіхотної бригади імені кошового отамана Костя Гордієнка.
У захисника залишились мати, дружина, дочка, син та брат. Попрощалися з Андрієм Павловим 30 жовтня о 12:00 на Володимирському майдані у Лубнах.
Source: suspilne.media