Українці – друга за кількістю іноземна громада у Німеччині. На листопад 2025 року там перебуває понад 1,3 мільйона українських громадян — це близько кожного десятого іноземця з іноземним паспортом.
Цю інформацію оприлюднили на офіційному сайті Федерального управління статистики Німеччини. Жителька Черкас Ірина Масич переїхала до Німеччини два з половиною роки тому. Про труднощі, з якими стикаються переселенці у Німеччині, вона розповіла Суспільному.
Початок широкомасштабного вторгнення Ірина Масич зустріла в Енергодарі:
"З початком широкомасштабного вторгнення та окупації Енергодару ми з батьками переїхали до бабусі у Смілу, де й залишилися, почавши облаштовувати побут у будинку на Черкащині, де колись жили".
Згодом рідні запросили її відвідати Німеччину. З часом Ірина вирішила спробувати облаштувати своє життя вже там. Зараз вона живе на сході країни та працює дизайнеркою в IT-сфері. Вона розповідає, що її дивує, коли вона чує, що українці приїхали сюди, щоб отримувати фінансову допомогу.
"Чимало німців вважають, що українці бідні, не можуть багато заробляти або мати свій бізнес. Памʼятаю, мій друг-німець був дуже здивований, коли побачив біля німецького центру зайнятості нову BMW з українськими номерами. Він говорив, як так, отримує виплати й має таку машину. Багато українців працюють і сплачують податки".
Краєвид у місті в Німеччині. фото надане героїнею матеріалу
Ірина також розповіла, що німці вважають, що між українцями та росіянами немає великої різниці:
"Багато хто думає, що різниця невелика, наприклад, у мові. Особисто мені часто доводиться пояснювати, що я не розмовляю російською, а моя рідна мова — українська".
Однак, додала Ірина, особисто до себе, за її словами, упередженого ставлення не помічала:
"Ставлення до українців дуже різне. Одні підтримують, бажають якнайшвидшого миру в Україні. Інші негативно ставляться до українців, зокрема через те, що вважають несправедливим, що їхні податки йдуть на війну в Україні.
Нещодавно в Берліні бачили чоловіка, який стояв на одиночному пікеті з плакатом, на якому було написано «Путін — це мир». І, відповідно, коли бачиш таких людей, часто виникає питання: «Звідки така прихильність до Росії?». Звичайно, це від пропагандистських наративів".
Назар Шуплина. Фото надане героєм матеріалу
Черкащанин Назар Шуплина живе в Німеччині три роки. Він виїхав у пошуках заробітку.
"Мій зв’язок з Україною більше тримається через родину та друзів, які залишилися вдома. Я працюю у сфері догляду (Pflege) — допомагаю літнім людям у повсякденних потребах і підтримую їх у побуті".
Назар пояснив, що упередження щодо українців зазвичай чує саме від них.
"Так, іноді трапляються жарти чи звичайні коментарі про українців. Найчастіше це просто спосіб спілкування, а не справжні упередження. Старше покоління, особливо люди віком 50–60 років, іноді висловлюють незадоволення щодо податків, які йдуть на підтримку біженців".
Водночас, додав Назар, ставлення німецького суспільства до України за роки війни значно змінилося.
"До 2022 року багато хто майже нічого не знав про Україну або сприймав її як частину Росії. Тепер все інакше — люди усвідомлюють, що це окрема держава зі своєю культурою та історією. Загалом з’явилося більше поваги й симпатії, а українців часто цінують за старанність і відповідальність".
Олександра Бінерт. фото з фейсбуку Олександри Бінерт
З 2022 року й донині ставлення німців до українців дійсно помітно змінилося, розповіла Суспільному правозахисниця, голова правління Альянсу українських організацій Олександра Бінерт.
"Вплив російської пропаганди, яка десятиліттями та століттями була присутня у німецькому медіапросторі, культурі та політиці, був відчутним. Так само старі стереотипи та звичні уявлення про Росію — наприклад, думка, що всім українцям зручно говорити лише російською і всі вони мають «спільну братерську історію з Росією» — тривалий час формували неправдиве уявлення про Україну", — пояснила Бінерт.
За її словами, зараз зростає інтерес німців до української історії та досвіду колоніального тиску з боку Росії.
"Хоча слід зазначити, що саме про колоніальний тиск говорити з німцями складно — у них немає подібного досвіду в їхній історичній памʼяті, ніхто ніколи не забороняв їхню мову, вони швидше були тими, хто колонізував".
Попри це, додала Олександра Бінерт, українці в Німеччині стикаються з багатьма проблемами — від освіти та медицини до бюрократії та умов проживання.
"Опитування української молоді віком 16–22 років у Берліні, проведене ГО «Мрієтворці | The DreamForgers» (член Альянсу українських організацій), виявило основні проблеми".
Серед проблем, за словами Бінерт:
- психологічний тиск через брак знань про українську ідентичність (у школі можуть сказати: «Скажи щось російською, ти ж з України»);
- припущення, що російська мова зручна для всіх українців;
- навчальні матеріали, які в разі перекладу часто доступні лише російською, а не українською;
- змішування української та російської ідентичностей, романтизація російської культури.
Також пані Олександра додала, що з проблемами стикаються українські військовослужбовці, адже їхня підтримка після реабілітації повністю лягає на плечі волонтерів, включно з реєстрацією та пошуком пристосованого житла. На ринку праці українські біженці також мають труднощі: у паспорті вони мають позначку щодо продовження перебування лише до 2024 року. Хоча офіційно статус продовжено до березня 2027 року, не всі роботодавці це розуміють, тому іноді відмовляють у прийнятті на роботу.
Водночас, за словами Олександри Бінерт, громада залишається мобілізованою, активною та створює механізми підтримки, які часто компенсують недоліки офіційних структур і сприйняття українських біженців німцями.
"Ця зміна в сприйнятті українців та України не відбувається сама собою. Велику роль відіграє активна українська громада в Німеччині, яка працює щодня, щоб донести до німецького суспільства правдиву інформацію та зробити українську культуру помітною частиною європейського контексту".
Лукас Маріан Фукс . Фото надане героєм матеріалу
Доктор філософії, міждисциплінарний дослідник питань міграції та біженців у DeZIM-інституті (Німецький центр досліджень інтеграції та міграції), доктор Лукас Маріан Фукс розповів, що з 2022 року українці в Німеччині мають найвищий показник чистої міграції (різниця між числом тих, хто прибув, і тих, хто виїхав) – майже 116 тисяч лише у 2024 році.
"За кількістю іноземців, які проживають у Німеччині, Україна зараз посідає друге місце — із понад одним мільйоном 334 тисячами українських громадян, що становить майже 10% усіх людей з іноземними паспортами".
За його словами, до початку повномасштабного вторгнення російської армії в Україну в Німеччині проживало понад 331 тисяча людей українського походження, з них 196 тисяч мали німецьке громадянство, а 135 тисяч — українське.
"Так, у 2022 році та на початку 2023 року спостерігався значний стрибок міграції українців до Німеччини, особливо в перші місяці після російського вторгнення. Після лютого 2022 року в Німеччині зареєстрували один мільйон 292 тисячі (майже 1,3 мільйона) українських біженців. Більшість прибули в березні 2022 року (приблизно 430 000), квітні (190 000) і травні (98 000).
Утім, додав доктор Лукас Маріан Фукс, навіть до початку війни до Німеччини щорічно мігрувало від 10 000 до 14 000 українців.
Читайте нас у Telegram
Дивіться нас на YouTube
Підписуйтеся на WhatsApp
Вподобайте наш Instagram
Стежте за нами у Tik Tok