Регіональні колективи Суспільного продовжують фіксувати опір російській агресії та розповідають про полеглих українських воїнів, щоб зберегти національну пам’ять і сприяти формуванню культури вдячності, пошани та гідності.
Читайте також: Для Москви нищення України — намагання викреслити свідчення другорядності: Суспільне представило фінальну серію «Останньої війни»
«Такі поняття, як свобода, незалежність, держава, минуле — нічого не значать без імен тих, хто віддав за них життя», — зазначає вдова оборонця Аліна Отземко. Місця вшанування та можливість поділитися спогадами про своїх близьких дозволяють не лише пережити втрату, а й доносити розповіді про них прийдешнім генераціям.
Ми підібрали для вас декілька таких історій:
- Непохитний, як скеля, під час надважких задач, надійний в умовах небезпеки та люблячий вдома, навіки 42-річний. Так про свого чоловіка, командира 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сергія Захаревича, говорить дружина Оксана.
- Дружина Аліна ділиться із Суспільним спогадами про свого чоловіка, військовослужбовця Василя Отземка — він міг залишитись вдома, адже був педагогом, проте добровільно вступив до лав Збройних Сил. Загинув минулого року в червні, а його останки не повернули й досі. Через суд їй вдалося визнати його померлим та встановити на Алеї Героїв у Корсунь-Шевченківському хрест, котрий став символічним місцем останнього притулку чоловіка.
- Сімейна пара волинян Валерій та Руслана Левчуки прожили у шлюбі більше 9 років. 23 грудня 2024 року, у 34-річному віці, Валерій загинув у боях за Україну неподалік Торецька на Донеччині, так і не побачивши свою третю дитину, найменшого сина.
- Боєць зенітної ракетної Херсонської бригади Дмитро Лозовіцький з Миколаєва під час служби сконструював радіокерований кулемет, котрий називав мініустановкою ППО. Застосовував її на бойових виїздах близько місяця, поки у пристрій не влучив дрон. Внаслідок цього загинув і Дмитро.
- «З дитинства був поборником за незалежність», — розповідає про сина Дмитра народний депутат України трьох скликань, хмельницький «рухівець» Лев Бірюк. У вісімдесятих роках минулого століття разом відвідували проукраїнські мітинги. Коли почалося повномасштабне вторгнення — син пішов воювати. Помер Дмитро Бірюк під Бахмутом у лютому 2023 року.
Також упродовж 29-31 серпня:
- Суспільне Харків розповість про мінометницю Лялю з київської ТрО. Вона воювала в єдиному жіночому мінометному розрахунку бригади. На війну пішла добровольцем разом із чоловіком, вдома на них чекали дві доньки, про яких піклувалася бабуся. Команда Суспільного підготувала спогади про загиблого на Харківщині Героя України Сергія Либенського «Глиба», ротного «Хартії», котрий загинув у липні цього року під Липцями.
- Суспільне Вінниця покаже, як Людмила Кушнір зберігає згадку про двох полеглих бійців полку «Азов», своїх старших синів. Третій її син, 19-річний Володимир, теж у лавах «Азову» сьогодні обороняє Україну.
Читайте також: Журналісти-розслідувачі Суспільного представили роботу на міжнародній конференції у Ризі
Усі матеріали місцевих команд Суспільного та інформацію про розгортання подій дивіться на ютуб-каналах філій та читайте на сайті Суспільне Новини.
Суспільне Мовлення — незалежна медіаорганізація з широким охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені повідомлення читайте на сайті suspilne.media, на національних та регіональних діджитал-платформах. Ми транслюємо мовами нацменшин, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», проводимо навчання для медіафахівців в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео- та аудіоматеріалів Суспільного з 1950-х і до сьогодні. Відстоюємо свободи в Україні.
Source: suspilne.media