Регіональні колективи Суспільного продовжують фіксувати спротив російській агресії та розповідають про полеглих українських воїнів, щоб закарбувати згадку нації та сприяти формуванню культури шани, пам’яті та честі.
Читайте також: Для Москви нищення України — намагання викреслити доказ другорядності: Суспільне представило фінальну серію «Останньої війни»
«Такі поняття, як свобода, воля, держава, минуле — нічого не значать без прізвищ тих, хто за них віддав життя», — зазначає вдова оборонця Аліна Отземко. Місця вшанування та можливість розповісти про своїх близьких дають змогу не тільки переживати скорботу, але й передавати оповіді про них прийдешнім поколінням.
Ми підготували для вас декілька таких історій:
- Міцний, як граніт, під час надважких задач, вірний серед ризиків та люблячий вдома, навіки 42-річний. Так про свого чоловіка, командира 110-ї окремої механізованої бригади імені генерал-хорунжого Марка Безручка Сергія Захаревича, говорить дружина Оксана.
- Дружина Аліна ділиться з Суспільним спогадами про свого чоловіка, військовослужбовця Василя Отземка — він міг залишитися вдома, оскільки був педагогом, але з власної волі пішов до війська. Загинув минулого року у червні, а його тіло не повернули й досі. Через суд їй вдалося визнати його померлим і встановити на Алеї Героїв у Корсунь-Шевченківському хрест, котрий став символічним місцем останнього спочинку чоловіка.
- Подружжя волинян Валерій та Руслана Левчуки прожили у шлюбі більше 9 років. 23 грудня 2024 року, у віці 34 років, Валерій загинув у боях за Україну неподалік Торецька на Донеччині, так і не побачивши третьої своєї дитини, найменшого сина.
- Воїн зенітної ракетної Херсонської бригади Дмитро Лозовіцький з Миколаєва під час служби створив радіокерований кулемет, котрий називав мініустановкою ППО. Застосовував її на бойових завданнях близько місяця, поки у пристрій не влучив дрон. Внаслідок цього загинув і Дмитро.
- «З дитинства був поборником незалежності», — каже про сина Дмитра народний депутат України трьох скликань, хмельницький «рухівець» Лев Бірюк. У вісімдесятих роках минулого століття разом відвідували проукраїнські зібрання. Коли почалося повномасштабне вторгнення — син пішов воювати. Загинув Дмитро Бірюк під Бахмутом у лютому 2023 року.
Також протягом 29-31 серпня:
- Суспільне Харків розповість про мінометницю Лялю з київської ТрО. Вона воювала у єдиному жіночому мінометному розрахунку бригади. На війну пішла добровольцем разом із чоловіком, вдома на них чекали двоє доньок, про яких піклувалася бабуся. Команда Суспільного підготувала спогади про полеглого на Харківщині Героя України Сергія Либенського «Глиба», ротного «Хартії», який загинув у липні цього року під Липцями.
- Суспільне Вінниця покаже, як Людмила Кушнір зберігає пам’ять про двох загиблих бійців полку «Азов», своїх старших синів. Третій її син, 19-річний Володимир, також у складі «Азову» зараз захищає Україну.
Читайте також: Розслідувачі Суспільного представили роботу на міжнародній конференції у Ризі
Усі матеріали місцевих колективів Суспільного та інформацію про розвиток подій дивіться на ютуб-каналах філій та читайте на вебсайті Суспільне Новини.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з великим охопленням на всіх платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт та національна мережа регіональних каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише перевірені відомості читайте на сайті suspilne.media, на національних та регіональних діджитал-платформах. Ми говоримо мовами нацспільнот, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіасередовище в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео та аудіо Суспільного від 1950-х і до сьогодні. Відстоюємо свободи в Україні.
Source: suspilne.media