Духовенство не схвалює Гелловін: думка священика з Черкас.

Щороку в ніч із 31 жовтня на 1 листопада багато людей по всьому світу святкують Хелловін. Однак православна церква не схвалює це свято.

Чому зміна одягу на костюми йде врозріз із церковними традиціями, та з якою метою це роблять на Різдво, — у коментарях для Суспільного пояснив митрополит Черкаський і Чигиринський владика Іоан.

Жителька Черкас Марина вважає Хелловін одним із способів прикрасити свій дім:

"Вирізаємо з дітьми гарбузи, розміщуємо свічки. Зазвичай робимо два таких вироби, ставимо в різних кімнатах. Діти з нетерпінням чекають цього щороку, разом вибираємо гарбузи — віддаємо перевагу невеликим і круглим. Ми не вкладаємо у це свято нічого надто особливого, нам просто подобається ця традиція".

На Хелловін люди вирізають гарбузи та вставляють всередину свічки. pexels.com

Місцева мешканка Ольга придбала для доньки святкові речі:

"Вона захотіла ельфійські вуха, цукерки у вигляді павуків та іграшкову руку — персонажа із серіалу «Венздей». Я їй дозволяю це, дітям таке цікаво. Хоча, якщо відверто, на мою думку, таких товарів зараз занадто багато, це як на день святого Валентина все у сердечках. З іншого боку, вже почали з'являтися і новорічні товари. Заходиш у магазин із дитиною — і відразу нам усе потрібно, хочеться щось вибрати".

Гелловінська атрибутика в черкаському магазині. Суспільне Черкаси

Пані Віра з Черкас розповіла: вона не поділяє це свято:

"Не поділяю, не визнаю. Це щось не наше, з-за кордону. У нас вертепи водять, коли колядують. Ті ж самі костюми, але нам воно рідніше. А ще його називають «вечором усіх святих» — ну, в нас є свої, християнські свята, а рідних ми згадуємо у спеціальні дні. Ось нещодавно, наприклад, була батьківська субота, я відносила до церкви панахиду. Це наше, і мені це більш зрозуміло".

Як розповів Суспільному митрополит Черкаський і Чигиринський владика Іоан, церква не сприймає Хелловін через зміст, який у нього вкладають:

"За зовнішньою красою цього дня — інше повідомлення. Це не про світло, а про забави зі злом. Християнин повинен не шукати темряву. Церква ніколи не зможе полюбити свято Хелловін через наповнення цього свята. Кажуть, нібито, що тут такого, люди просто вдягають якісь костюми. Це начебто й так, як розвага, але ж у кожній дії є певний контекст. І коли одягають костюми демонів або істот, яких не існує в реальності, з демонічними символами, то зрозуміло, що хтось нав’язує людині ці думки, схиляє її. Людина одягає це, і хтось передає дух, який відповідає цьому костюму.

Якщо людина дійшла до того, що почала вчиняти демонічні дії, подібні до демонів, одягати костюми, це вже ознака того, що людина невірна своєму Творцеві. Можу додати, що Хелловін є найбільшим святом у сатаністів, у цей день вони проводять найбільше своїх ритуалів. І коли людина приєднується до цього святкування, до неї приєднуються демони. Для таких людей допомога Божа припиняється, а зв’язок із джерелом життя губиться. Навіть той, хто прикрашає свій дім на свято Хелловіну, не вкладаючи в це злих думок, все одно символізує для демонічного світу те, що він впускає в свій дім злу силу".

Костюм на Хелловін. pexels.com

Однак, зауважив священник, у православ’ї теж є костюми, які українці вдягають на Різдво:

"У православній вірі є свято Різдва Христового, коли ми переодягаємося в костюми, але це свято символізує турботу Бога про своє улюблене створіння — людство".

Костюми на Хелловін. pexels.com

Що відомо про Хелловін

Західні держави, включаючи США, Велику Британію, Ірландію та Канаду, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада відзначають Хелловін — свято, яке виникло з кельтського язичницького свята Савань. Воно отримало християнські елементи та стало загальним секуляризованим святкуванням, яке пов’язують з капіталізмом і вестернізованою культурою.

Свято Савань або Самайн бере свій початок з Ірландії та святкувалося в дохристиянських язичницьких кельтів. Його святкували з 31 жовтня на 1 листопада, що вважалося календарним початком зими в ірландських кельтів, як зазначено у матеріалі Суспільне Культура.

Перші джерела, де згадується про святкування, — це кельтські саги, написані в Ірландії в IX–XII століттях християнськими монахами. У сагах містяться дані про те, що ніч з 31 жовтня на 1 листопада є періодом підвищеної активності духів, а також, за віруваннями кельтів, душі померлих з’являються у земному світі.

Читайте нас у Telegram

Дивіться нас на YouTube

Підписуйтеся на WhatsApp

Вподобайте наш Instagram

Стежте за нами у Tik Tok