Сільська історія у світлинах Івана Литвина — 18 жовтня на фестивалі книги «Змістовно» у місті Черкаси відбувся попередній перегляд документальної роботи від команди Суспільне Черкаси «Непроявлена історія».
Дивіться також: Суспільне презентувало застосунок «Бробакс» — цифрову платформу дитячого змісту
В основу задуму покладено місцеву оповідь про фотомайстра Івана Литвина та його роботи, котрі знайшов його внук Ігор Солодовніков у старій скрині на горищі. Чорно-білі фотоплівки, що зберігалися протягом багатьох років, не розгубили якості, а новітні технології дали можливість їх оцифрувати та зробити доступними для кожного бажаючого. Ці понад п’ять тисяч фотознімків зображують історії Грушківки 50–70-х років минулого сторіччя — обличчя, звичаї, буденні та урочисті події.
Команда проєкту та Ігор Солодовніков після перегляду. Суспільне Черкаси
Модератор презентації у Черкасах, продюсерка з виробництва Суспільне Черкаси та центрального хабу Суспільного Олена Баніна каже:
«Для мене це багатогранна історія. Це не лише розповідь про сільського фотографа Івана Литвина, світлини якого в такому об’ємі (понад п’ять тисяч) стали доступними для нащадків через тривалий час після його кончини. Це розповідь про самовираження творця та про визнання вартості його діяльності, про взаємозв’язок поколінь і творчий союз дідуся й онука, про збереження пам’яті та виявлення джерел для дослідження й вивчення історії рідного краю. Вдячна Ігорю Солодовнікову, що він поділився цією історією з командою Суспільне Черкаси. Я щиро сподіваюся, що в неї буде продовження».
Шеф-редакторка Суспільне Черкаси та центрального хабу Суспільного Ніна Волощук згадує, як зародилася думка відзняти фільм про валізу зі спогадами, яка роками лежала на горищі, а коли вже переглядала матеріал, відзнятий колегами, в голову прийшли «Старі фотографії» Скрябіна, котрі повертають у дитинство та юність.
«Цей фільм має аналогічний ефект: він нагадує, як неважко втратити минуле і як необхідно вчасно його “проявити”. Було багато питань: як розкрити індивідуальність фотографа Івана Литвина, чи вийде знайти жителів Грушківки, яких він фотографував ще дітьми? У цьому нам дуже допоміг його онук, художник Ігор Солодовніков — головний герой фільму. Саме він подарував цим світлинам друге життя».
У процесі роботи над проєктом команда хотіла створити не просто документальний фільм, а мандрівку в минуле — теплу, відверту та живу.
«Зі випадкової знахідки постав цілий всесвіт історій, у якому через об’єктив Івана Литвина відроджується село. А скільки ще таких “непроявлених історій” очікують, щоб їх побачили та почули? Саме ці історії ми розшукуємо, щоб залишити для майбутніх поколінь, згадати собі про минувшину та переосмислити її», — додає Ніна Волощук.
Фотознімок Івана Литвина, кадр з проєкту Суспільне Черкаси. Суспільне Черкаси
Після перегляду глядачі ділилися відчуттями. Ігор Солодовніков підкреслив, що не очікував такого сильного впливу. З його слів, стрічка лаконічна, але разом з тим передає повну картину про особистість і творчість фотографа.
«А головне — ви передали атмосферу села та фотографа наблизили до глядача, це захопливо», — висловився він.
Краєзнавець Василь Мельниченко та художник Ігор Солодовніков. Суспільне Черкаси
Для дружини Ігоря, Світлани Солодовнікової, фільм має особливе значення, оскільки в час війни, коли йде боротьба за власну культуру та мистецтво, це не тільки розповідь про невідомого сільського фотографа.
«Він (проєкт “Непроявлена історія” — ред.) відчиняє сторінки нашої минувшини, підтверджує, що наш народ самобутній, обізнаний, культурний. І цього ніколи не викорінити. Цей фільм — ніби виклик сьогодні нашому супротивнику. Нас намагаються винищити, а ми кожного дня відкриваємо щось нове зі своєї історії, щоб довести свою неповторність», — зауважила пані Світлана.
Глядачі попереднього показу Суспільне Черкаси. Суспільне Черкаси
Для вихованців гуртка з журналістики Центру дитячої та юнацької творчості, які прийшли на перегляд, інформація про фотомитця Івана Литвина стала одкровенням.
«Завдяки Суспільному я та мої вихованці, з якими ми прибули на презентацію фільму, дізналися, що в нас є такий видатний земляк Іван Литвин — звичайний, творчий. Ми побачили через камеру його бачення світу. А ще я бажала показати дітям, що таке документалістика, зараз будемо обговорювати. Я впевнена, що для них це цікавий досвід», — розповіла керівниця гуртка Надія Чередник.
Оператор, звукооператор та режисер монтажу проєкту Максим Ткаченко. Суспільне Черкаси
Зауважимо, переглянути проєкт можна на ютуб-каналі Суспільне Черкаси. Діліться цією оповіддю з близькими, розповідайте нам історії своїх родин — разом цікавіше.
Над проєктом працювали: авторка — Ольга Лисенко, редакторка — Ніна Волощук, продюсерка — Олена Баніна, кореспондентка — Анастасія Кашоїд, оператори — Максим Ткаченко та Федір Коцаба, режисер монтажу — Максим Ткаченко, головний режисер — Микола Волощук, асистент оператора — Григорій Козуб, звукооператор — Максим Ткаченко. В ролі Івана Литвина — Володимир Савчук.
Читайте також: «Вікенд нової музики» повертається на Радіо Промінь: ювілейний сезон
Нагадаємо, всі підтверджені новини від команди Суспільного — на сайті Суспільне Новини. Про Черкаську область — у місцевому розділі сайту та в соціальних мережах Суспільне Черкаси:
- ютуб-канал;
- телеграм-канал;
- фейсбук-сторінка;
- інстаграм-сторінка;
- ватсап-канал;
- вайбер-канал.
Суспільне Мовлення — незалежна медіакомпанія з широким охопленням на будь-яких платформах: телеканали Перший, Суспільне Культура, Суспільне Спорт і національна мережа місцевих каналів; радіостанції Українське Радіо, Радіо Промінь, Радіо Культура, Радіоточка. Лише достовірні новини читайте на вебсайті suspilne.media, на національних і місцевих диджитал-платформах. Ми розмовляємо мовами нацменшин, представляємо Україну на Євробаченні, розвиваємо дитячий ресурс «Бробакс», навчаємо медіасуспільство в Академії Суспільного Мовлення. Маємо Суспільне Медіатека — платформу унікальних відео- та аудіоматеріалів Суспільного від 1950-х і донині. Захищаємо свободи в Україні.
Фото з показу Анни Іщенко