Про знайомство родичів із коханими дітей написана сила-силенна жартів, створено чимало кінострічок. Але як бути, коли в дійсності все виглядає не так вже й радісно, бо обраниця сина геть не та, яку ви собі уявляли?
Що робити, коли мені не до вподоби подруга мого сина? Нещодавно він привів її додому, аби познайомити. Вся в малюнках на тілі, проколах. Стверджує, що працювати не бажає та вступати до університету також. Буде в мережі інтернет дещо розвивати. А мій син тямущий, атлетичний, начитаний. Мені здається, вона на нього зле впливає. Допоможіть. Що робити?
Ваші почуття зрозумілі: і хвилювання за сина, і збентеження, і, можливо, жаль. Ви чекали побачити зовсім іншу дівчину. На жаль, вік сина не зазначений. Але якщо йдеться про вступ до університету, йому, найімовірніше, приблизно 18 років. А це означає, що:
— важливі життєві рішення йому час ухвалювати самостійно, навіть якщо вони хибні;
— мамі варто перевести акцент з «чи правильно він робить і як зробити, щоб він робив правильно?» на «як мені зберегти з ним контакт і добрі шанобливі взаємини?». Адже лише на тлі шанобливих взаємин син взагалі зможе маму почути.
У взаєминах батьків і дитини, котра розпочинає доросле життя, відбувається головний етап — сепарація, відокремлення. У певному розумінні все, що батьки робили до цього, вони робили для цього.
Батькам дуже тяжко перелаштуватися з моделі «я відповідаю за тебе» на модель «ти живеш як знаєш, а я поруч».
І дитині теж важко. Але зробити це необхідно. Хтось їде в інше місто на навчання. А хтось приводить в дім дівчину, котра дуже сильно різниться з маминими уявленнями.
Можливо, такий вибір супутниці — це теж один із методів сина допомогти собі сепаруватися. А ось якщо ви будете запевняти людину, що дівчина невідповідна і негативно на нього впливає, це лише посилить його спротив. Тим паче, якщо він привів її знайомитися з родичами — зараз ця дівчина для нього багато важить.
Вам варто спитати себе: чому я вирішила, що дівчина може негативно на нього вплинути, яким чином вона може це зробити, як би це виглядало? Чого саме я боюся? Допустимо, того, що син кине навчання. Поговоріть з ним про його навчання: що він цінує в ньому, як у нього просуваються справи. Цілком імовірно, що ваші побоювання безпідставні.
Важливо також розрізняти обґрунтовані тривоги від стереотипів. Якщо ви помітите реальні тривожні зміни в поведінці сина (різке погіршення успішності, зміна кола спілкування на проблемне, замкнутість), це привід для окремої серйозної розмови. Але зовнішній вигляд дівчини чи її нетипові плани на майбутнє самі по собі не є ознакою небезпеки.
А як спілкуватися з дівчиною і що говорити про неї синові, якщо запитає? Не слід висловлювати захоплення та схвалення, якщо ви їх не відчуваєте — фальш відчувається. Водночас гостра критика лише відштовхне сина. Спробуйте щиро зацікавитися: «Розкажи, що тобі в ній найбільше до вподоби?», «Цікаво, чим вона захоплюється?». Це допоможе вам краще зрозуміти і дівчину, і сина. Якщо ж він прямо спитає вашу думку, можна відповісти нейтрально, але доброзичливо: «Я ще мало її знаю. Головне, щоб тобі з нею було добре».
Дівчина в татуюваннях і замість навчання бажає розвивати проєкт в інтернеті — як до цього ставитися?
Часто в нас є уявлення про те, як жити правильно. Це завжди лише частина реальності, лише один із варіантів того, як можна. Ми готуємо дітей до дорослого життя, виходячи з наших знань про світ. Такий, яким він був раніше, і такий, яким ми бачимо його зараз. Але нашим дітям доведеться жити у світі, про який ми дуже мало знаємо.
Ми навіть уявити не можемо, з чим вони зіткнуться, що знадобиться для адаптації в ньому. Не виключено, що саме навички розвитку проєкту в інтернеті виявляться не менш цінними, ніж вища освіта. А може, й ні — ми не знаємо. Але діти, що ростуть, дають нам можливість розширити та уточнити нашу картину світу і розвинути гнучкість. Ми їх про це не просимо, ми цього не хотіли. Тут як з будь-якими змінами: можна не приймати та чинити опір, а можна адаптуватися і побачити в них можливості. Друге явно розумніше.
Джерело: ukr.media